"Індекс здоров'я" – це звіт, що ґрунтується на результатах дослідження «Індекс здоров'я. Україна», організованого та проведеного Міжнародним фондом «Відродження». Дані для випуску 2018 року зібрав Київський міжнародний інститут соціології. Звіт підготовлений дослідниками та викладачами Школи охорони здоров'я Національного університету «Києво-Могилянська академія» та Київського Міжнародного Інституту Соціології. У ньому представлені результати загальнонаціонального репрезентативного соціологічного опитування про стан здоров'я людей, здорову поведінку та звернення по медичну допомогу в Україні.

Опитування показало, що хвороби середньостатистичного українця проходять приблизно так:

"Кхе-кхе!"

Щоб з'ясувати типову поведінку дорослих у разі хвороби, ставили таке запитання: «Що Ви, як правило, робите в першу чергу, коли захворіли? Подумайте про ті хвороби, що заважали Вам працювати або займатися повсякденними справами у звичному режимі принаймні впродовж 7 днів».

У разі хвороби:

• 31,6% українців самостійно лікуються за допомогою ліків
• 23,1% звертаються до сімейного лікаря/дільничого терапевта
• 16% самостійно лікуються народними засобами без ліків
• 11% вирішують в залежності від симптомів
• 5% просять поради у провізора / фармацевта в аптеці
• 4% звертаються безпосередньо до вузького спеціаліста амбулаторії чи поліклініки

Висновки в мапах і цифрах

Скажи мені з якої ти області, і я скажу, як лікується твій пацієнт. Але це не точно.

Найчастіше до народних засобів лікування вдаються в Сумській області (41,8%). Кожен четвертий львів'янин і кожен п'ятий херсонець. Найменше пацієнтів обирають такий спосіб лікування у Києві (4,8%).

Столиця сльозам не вірить. Вірить самолікуванню

І хоч Київ показує мінімальні показники з лікування народними засобами, але стає одним із рекордсменів, коли мова йде про самостійний вибір ліків. Така поведінка у разі хвороби також характерна для Полтавської, Чернігівської та Миколаївської областей.

Найчастіше у разі хвороби звертаються до сімейного лікаря:

Донецька, Кіровоградська та Харківська області. В опитуванні про звернення до лікаря під час останнього захворювання, що трапилося за останні 12 місяців, виявилося, що у цих областях так вчинили 96%, 94% і 88% відповідно.

Як висновок:

➤Порівняно з результатами опитування 2017 р. спостерігається поступове зростання частки тих, хто в разі захворювання звертається по допомогу до медичного працівника (з 29,0% у 2017 р. до 33,7% у 2018 р.), хоча сумарна частка прихильників самолікування при цьому не змінилася (близько 47%).

➤Зафіксовано зростання звернень по допомогу до 40 медичних працівників за рахунок почастішання візитів до сімейного/дільничного лікаря (з 18,6% до 23,1%).

➤У 11 регіонах відмічене статистично значуще зростання звернень до сімейного лікаря як пріоритетної стратегії лікування в разі хвороби, і лише у двох областях (Волинській та Житомирській).

➤Чим вище дохід, тим частіше люди обирають самолікування.

Про стать, освіту та дохід

➤Молодь рідше обирає стратегію самолікування (41,6% у групі віком 18–29 років). Вони на другому місці (після категорії 60+) звертаються до сімейного лікаря.

➤Відчутно частіше звітують про свої звернення до медичних працівників у разі хвороби жінки (31,0% у 2017 р. проти 36,8% у 2018 р.) та особи з повною вищою освітою (30,2% у 2017 р. на противагу 38,1% у 2018 р.).

Чому українці НЕ звертаються до лікаря

• 54,8% знають, як лікуватися з попереднього досвіду;
• 29,2% очікували, що хвороба пройде сама;
• 17% утрималися, тому що це було занадто дорого для них;
• 14% відлякали великі черги в лікарнях;
• 10% не знали, до кого звернутися.

І хоча на те, що хвороба пройде сама переважно розраховували чоловіки та вікова категорія 18-29 років, проте насторожує те, що ця причина на другому місці серед усіх категорій.

Особливу увагу необхідно звернути на Тернопільську (60,4%), Волинську (58,1%) та Дніпропетровську (42,1%) області, де хворобу обирає ігнорувати половина населення.

Показник недовіри до медиків по всій Україні – 10%, проте в Хмельницькій (33,6%), Одеській (24,3%) та Харківській (21,6%) областях ця проблема стоїть набагато гостріше. Найбільше їм довіряють у Житомирській, Львівській та Чернігівській областях.